|
ДИЙДА
Сьогоднішнє
село Дийда утворено в 1957 році
шляхом об'єднання сіл Берегдийда і
Мезевгомок. Тоді ці села були
розташовані на віддалі 700-800 метрів
один від другого, сьогодні вони
повністю злилися. Зупинимося
коротко на історії цих двох сіл.
МЕЗЕВГОМОК
(Гомок): Угорсько-словацьке село в
Надтисянському регіоні,
розташоване між селами Дийда і
Балажер. Його землями володіла сім'я
Гомокі. У 1356 році Пейтер Гомокі
працював адвокатом. Землі завжди
були віддані під заставу: так,
наприклад, в
1440 році західну частину Гомока
віддали під заставу ломпертсаському
Пейтеру Стейберу та Альберту Керчі.
У 1464 році король Матяш дав вказівку
Лелеському конвенту, щоб він на
правах спакоємців зареєстрував
власницями відданих під заставу земель Деметера Гомокі його доньок
Анну та Ержебет.
У 1473 році
представник королівської влади
Томаш Комловші зареєстрував на ім'я
розміщеного неподалік Берегів (Малі
Береги, нині Нижні Ремети) частину
землеволодіння монастирського
ордена Святого Павла, що
складалася з четвертинної долі
Гомока, подарованого Деметером
Гомокі навіки Надьварадському
капитулу.
У 1566 році
татари повністю спустошили село,
тому при проведеній у 1567 році
податковій реєстрації в ньому
найшли тільки одну заселену
земельну ділянку.
У 1647 році
поміщиками села були Ласло
Галамбоші та Янош Перені.
Пізніше
його землями оволоділи Габор Лоняї
та Янош Егреші.
У селі
мешкали в основному люди греко-католицького
віросповідання, вони мали зведену
з каменю церкву, у 1779 році
розрахувалися з королівською
десятиною.
Герб :
єпископ Міклош з митрою на голові
та єпископським посохом в руках.
БЕРЕГДИЙДА: Гарне угорське
село, розташоване на віддалі 5
кілометрів на захід від Берегова,
по сусідству з селами Гомок і
Дароць.
Вже у ХІV-му
віці тут проводилися жупні збори.
У 1477 році
власницею Дийди та Мукачівського
замку була мати короля Матяша
Ержебет Сіладі. Тоді вона за
сприянням Лелеського конвенту
обійшла свої землі, розташовані
навколо села.
У 1484 році
король Матяш за погодженням з
дружиною Беатрікс подарував Яношу
Корвіну свій маєток, до якого
належало і село Дийда. В 1495 році
маєток подарували Жігмонду
Чакторняї та його брату Ерневу.
У 1489 році
староста села від імені короля
заборонив обійти околицю Дароца с
боку Дийди делегації, обраної
жупними зборами з числа дворян.
У 1492 році
Дийда подала протест проти зміни
меж села Дароць, здійсненої
Іштваном, Палом та Мартоном Дароці.
У 1540 році
король Фердинанд І. своїм
розпорядженням, надісланим з
Мукачівського замку Лелеському
конвенту, наказав зареєструвати
власником Дийди Мігаля Бюді за
його вагомі заслуги з тим, щоб він з
часом замінив цей маєток на інше
землеволодіння, що складатиметься
не менше, як з 16 кріпосних наділів.
Пізніше судом заборонили королю
Фердинанду І. та Яношу Саполяї
дарувати села Дийда та Лунгард.
У 1566 році
татари спустошили 16 будинків села,
їх мешканців кинули у рабство.
У 1609 році,
після того, як без нащадків вимерли
сім'ї Перені та близькі йому сім'ї
Секель, Пазмань та Бюді, їх землями
оволоділи Ференць Даровці, йому ж
належало урочище "Кірва".
У 1695 році
жупні збори кілька разів проводили
в селі свої засідання.
У 1830 році
Жігмонд Перені побудував тут завод
по виробництву квасців. Після 1849
року австрійський уряд
конфіскував його разом з
землеволодіннями барона.
На західній
околиці села розташоване урочище
"Кірва", на найвищій точці
якого розміщений земляний замок
"То-вар". Це невелике за своїми
розмірами укріплення діаметром 25
метрів, обведене 3 земляними валами
і траншеями. До розміщеного у
центрі непрохідного болота замку
можна було підійти тільки через 2
дерев'яні мости довжиною 3-400 метрів,
зведені на розміщених у двох рядах
дубових стовпах. Перший раз замок
"То-вар" згадується у
документах 1274 року.
Римо-католицька
церква була зведена у 1400-их роках, в
період реформації вона перейшла у
володіння реформатської церковної
громади. Її церковні атрибути і
дзвони були виготовлені у 1600-их
роках.
Герб:
замкова стіна з бійницями. |
