|
Молитовне
зітхання до рідної землі
Як
людину спіткає горе
і розтерзане серце огорне,
рідну землю благає вона,
щоб тримала основа міцна.
Оновивши
завзяття своє,
З буревієм до бою стає;
де пройшла сходять квіти, як
віхи –
на печалі, на долю, на втіхи.
Мов
скаженого пса ікліки,
рвуть мене невгамовні думки.
Поклади, ясноокий ранку,
На чоло прохолоди фіранку.
|

|
|
Фюзеші
Магдалина |
Іштван
Гайдош
депутат
ВР
|
|

|

|
|
Бігарі
Андрій
голова
Берегівської районної
державної адміністрації
|
Ерделі
Кароль Ендрейович
голова
Берегівської районної ради |
Географічне
положення
22 січня 1946
року утворено Берегівський
округ з вентром у місті
Берегово. З 1953 року округ
одержує статус району.
Берегівський район
знаходиться у південно-західній
частині Закарпатської області
на півночі він межує з
Мукачівським районом, на сході-з
Іршавським та Віноградівським,
на заході-з Ужгородським
районом, на півдні і
південному заході проходить
кордон України з Угорською
Республікою.
Площа району
складе 0,7 тис. кв.кілометри.
Його населення-становить 53,8
тис. чол.
На території району
розташовано 43 населених
пунктів, підпорядковані 30
сільским, 1 селищній радам.
Економічний
потенціал района
Більше половини суб”єктів
підприємицької діяльності використовують
колективну форму власності,
третина-приватну, решта ділять
між собою підприємства
комунальної, державної
власності.
Найбільшу питому
вагу серед загальної
кількості суб”єктів
підприємніцької
діяльності займають
підприємства з наступинми
видами економічної діяльності:
- сільське
господарство, оптова і
роздрібна торгівля, обробна
промисловість.
Провідними
галузями економіки района є: легка промисловість,
харчова промисловість,
видобувна промисловість,
борошномельна.
Промисловими
підприємствами із року в рік
росте виробництво
промисловної продукції.
Основні підприємства района
та перелік продукції яку
випускають.
Легка промисловість
-СП “Хох-Берег”-випуск
спортивних швейних виробів.
-ТОВ “Бон-Тон”-випуск швейних
виробів.
-СП “Спортреквізіт”-випуск
спортивних швейних виробів.
Харчова
промисловість
-СП “Квадро”-розлив вин та
соків.
-СП
“Новотек”-виробництво та
розлив пива.
Видобувна промисловість
-ТОВ “Закарпатполіметали”-добування
та переробка поліметалічної
руди.
-СП “Керамнадра”-видобуток
каоліну.
-ВАТ “Берегіиський кар”єр-виробництво
перліту.
Борошномельна
промисловість
-ВАТ “Батьовський
комбінат хлібопродуктів”-виробництво
борошна.
Дякуючи своєму
біографічному розташуванню
район цікавий для розвитку
зовнішньо-економічної
діяльності. В районі
нараховується майже 60 суб”ктів
підприємницької діяльності,
основним видом яких є
зовнішньо-економічна
діяльність. Завдяки цій
діяльності в район
залучаються постійбо іноземні
інаестиції для розвитку
економіки району.
В Берегівському
районі реформовано 13
колективних господарств, на
базі яких створено 31
агроформувань, заснованих на
основі приватного полодіння
землею, а також користування
нею на підставі оренди
земельних паїв.
Сільськогосподарську
діяльність ведуть 45
господарств, 314-селянсько-фермерських
господарств та 26824 особистих
підсобних господарств
населення .
Соціальна
сфера
У Берегівському районі
функціонує 44 навчально-виховних
закладів, в яких навчається 8016
учнів. Різні типи навчальних
закладів максимально
задовільняють потреби
населення району. Це зокрема,
одна угорською мовами
навчання, два ліцеї, три
навчально-виховні комплексон
“Школа-сад”, школа-інтернат
та інші.
З
метоюпрофесійної орієнтації
учнів у Великоберезькій,
Варівській та Батьовській ЗОШ
І-ІІІ ступеня створено класи з
профільним навчанням /ткацька
справа, тракторна справа,
овочівництво та
виноградарство, оператора ЕОМ./
У Яношівському
сільськогосподарському ліцеї
поряд із середньою освітою
учні здобувають спеціальність.
А саме водії автотранспорних і
тракторних засобів,
електрозварювальники,
бухгалтерскай облік, швеї.
Розвнутою є
мережа дошкільних закладів
району. У 36 дошкільних
закладах виховується 780 дітей.
Діе Бенянський дитячий
будинок для розумововідсталих
дітей, в якому виховується 39
дітей.
Випускникам
загальноосвітних шкіл
району стиорені
сприятливі умови для
продовження навчання у вищих
навчальних закладах.
У районі діють
Закарпатський угорський
педінститут на 470 ступентів /50
викладачів/, Берегівське
медичне училище на 574
студентів /36 викладачив/, СПТУ-11
на 586 студентів /60 викладачив/.
На базі
Берегівської ЗОШ № 1 І-ІІІ ст.
відкрито філію Ужгородського
інституту інформатики
економіки і права.
Лікувальні
заклади району представлені
таким чином: 1
обласна психіатрична лікарня
на 500 ліжкомісць /413 чол.
персоналу/.
-
центральна
районна лікарня на 451
ліжкомісць /1110 чол. персоналу,
з в т.ч.199 лікарів/.
Дільнична лікарня у с.
Вари на 15 ліжкомісць /37 чол.
персоналу/.
-
17 лікарських
амбулаторій /112 чол. персоналу/.
-
У смт. Батьово
медико-соціальний центр для
реабілітації дітей з
наркологічною залежністю.
Мережа установ
культури і мистецтва
Берегівського району
складається з 44 закладів клубного
типу, 41 бібліотеки, 4 дитячих
мистецьких шкіл, Угорського
драматичного театру ім. Д.
Іейша, 4 музеїв на громадських
засадах.
Відродження
народного мистецтва, розвиток
художньої самодіяльності та
організацію дозвілля
населення району, 2 сільських
будинки фольклору /сс. В.
Береги, Квасово/. Центр
дозвілля /с. Берегуйфолу/, 12
сільських будинків культури, 4
міських та 19 сільських клубів,
4 клуби-бібліотеки.
Художниками та
майстрами народного
декоративно-прикладного
мистецтва створено творче об”єднання
“Берег”, до складу якого
входить Заслужений художник
України Г. А. Горват, художник Ш.
Імре, члене спілки художників
України Й. Гарані та П. Вереш,
народні майстрині М. Профус, І.
Дерцені, роботи яких
неодноразово експонувались на
всеукраїнських та обласних
виставках.
41 бібліотекою
Централізованої бібліотечної
системи залучено до читання
38.4% населення, Читачам
видається 620.4 тис. примірників
видань. В бібліотеках району
працює 68 чол.
В дитячих школях
естетичного виховання
навчається 790 учнів, навчально-виховний
процес здійснюють 109
викладачів.
Туристично-рекреакційний
комплекс
До туриснично-рекреакційного
комплексу району відносяться:
-
Санаторно-лікувальні
та оздоровчі заклади
-
Туриснично-екскурсійні
маршрути різного профілю.
Термальні і мінеральні води:
Скиаторно-лікувальні
заклади в районі є найбільше
прибавливі завдяки
розташувавню на них
термальних лікувальних води з
яких функціонують учбово
спортивни база “Закарпаття”
в м. Берегово. Спортзалом з
сучасним синтетичним
покриттям, з гімнатичним та
атлетичним залами. Протягом
року надано послуг на суму 353
тис. грн.
-
Санаторій-профілакторій
“Косино” в с. Косонь може
прийняти до 100 чоловік на
обслуговування для
оздоровлення термальною водою
(хлоридно-натрієва,
мінералізація 9.8 мл/л. в 50-52оС,
в паявності є
фізіотерапетичний кабінет,
озокерітний та ванний відділ.
Протягом року надано послуг на
суму 99 тис. грн.
Пансіонати в основному
розташовані на берегах річки
Боржава:
-
Пансіонат “Боржава”
Берегіиської райспоживовілки
розгапований в с. Боржава, може
розмістити 200 чоловік в
наявності 25 фінських
будиночків з дерева, сауна,
їдальня на 200 чоловік
обслуговування. Є розроблений
проект відкриття басейну з
термальною лікувальною водою.
-
с. В. Ремети,
може розминати біля 100 чоловік,
в наявності є сауна, їдальня.
-
мотель “Віта”
с. Косонь, в наявності є
ресторан, мотель на 12 чоловік,
автостоянка.
-
Мотель “Мала
гора” с. В. Бакта, в наявності є
ресторан, мотель на 12 чоловік,
автостоянка.
Протягом серпня
місяця 2001 року введено в цію в.
м. Берегові мотель “Шоркерт
готель”, з мотелем на 15 місць,
рестораном та автостоянкою.
На теріторії
району розташовано 36
термальних та 16 мінеральних
джерел води в 17 населених
пунктах. Найбільший дебет
термальної води є в санаторії-профілакгорії
“Косино”-6000 м3 на добу,
на інших джерелах-від 100 до 200 м3
на добу. Середня температура
термальної води на виході
коливається від 12 до 56 оС.
Наявні термальні води мають
широке використання для
лікування 14 видів захворювань
шлунково-кишков тракту.
Перспективи
розвитку туристично-рекреаційних
маршрутів
-
розвиток
туристично-екскурсійного
маршруту на вузькоколійному
залізничному маршруті
Берегово-Кушниця.
-
розвиток
водних видів спорту (вітрильний,
плавання) на озері
дийдівського піщаного кар”єру.
-
створити
необхідні умова для розвитку
сільського туризму, для чего в
рацоні створена районна
організація Спілки сирияння
розвитку зеленого туризму.
-
розпивати
мисливський турізм в
Берегівському держлісгоспі.
-
розробити
екскурсійні маршрути з
ознайомленням традицій
виноробства і зберігання
винної продукції у винних
підвалах радгосп-заводу “Берегівський”
та “Мужіївський”, на
підприємствах “Квадро” та “Айсберг”
з їх дегустацією.
-
Розробити
екскурсійні маршрути з
ознайомленням з історичним
минулим та архітектурними пам”ятками
Берегівського району.
В районі є великі запаса
корисних копалин з ялих
найбільше поширені:
-
глина /для
виробництва цегельно-черепичної
продукції/
-
будівельний
камінь
-
пісок
будівельний
-
перліт
-
каолін
-
поліметалічна
руда
-
баритова руда
в суміжі з германієм.
Налаходжено промислове
добування перліту, каоліну, а
поліметалічної руди ії
переробка на місці, розроблено
проект добування баритової
руди на Велікобіганському
родовищі.
Турізм
Багате
історичне минуле Берегівщини,
наявність старовинних
архітектурних та
археологічних пом”яток дає
нам підставу вважати, що наш
район може бути привабливим
для органзізації туризму.
В районі
зареєстровано 11 пам”ятників
архітектури державного
значення, 138 місцевого
значення та 59 пам”яток
археології.
|